Грубо кажучи і ніжно натякаючи

45

Я працюю в невеликому колективі. Якийсь час тому у нас з’явився новий співробітник. З’явився і з’явився, я б його навіть і не помітив, якби не його звичка використовувати в спілкуванні оборот-паразит «грубо кажучи».

— Грубо кажучи, ми повинні це зробити завтра.

Ага! Будемо завтра займатися вирішенням поставленого завдання і говорити грубості. Чи це натяк, що можна запізнитися на тиждень, і ніхто не помітить?

— Грубо кажучи, я зайду до тебе через п’ять хвилин.

А ти можеш зайти до мене чемно або, що ще краще, взагалі мовчки?

Але це півбіди. Людина, що не вміє стежити за промовою, — що з нього візьмеш? Але мої колеги теж поступово почали «грубо говорити» з приводу і без приводу!

Задовбали, м’яко кажучи.