Вомкадыши

6

Я москвичка у третьому поколінні. Немає більше сил вислуховувати від гостей столиці, що «москалі» — ледарі, зазнавшиеся, ледачі люди, які живуть все життя за чужий рахунок і тупо проматывающие гроші країни. Чесно, я не пам’ятаю, щоб мої батьки, бабусі й дідусі, тітки і дядька, сестри і брати жили в кайф, не навчаючись і не працюючи з 9 до 18 щодня (в радянський час — біля верстата на заводі). Мені ніхто з глибинки не надсилає грошей, щоб я кожен день обідала і вечеряла в кафе. Ми вколюємо не менше за інших.

Москвичі завжди були самодостатніми людьми. Їм не за чим було гнатися, нічого було ділити, не треба було ходити по головах. Саме тому їм ніколи в голову не приходило перед кимось задирати ніс. Ніс задирає приїжджий, мета якого — не долучитися до багаторічної культури міста, а козиряти новопридбаним статусом: «Я — москвич!» А москвич від народження скромно промовчить.

У 80-ті роки, коли я була зовсім юною, я просилася далеко-далеко в село до далеким-далеким родичам. Батьки мені відразу сказали, що мене там вже не люблять і по приїзді будуть в мене плювати. Я ніяк не могла зрозуміти: чому? Що я такого зробила?

«Москалі цілими днями сидять у ресторанах і не працюють!» — так прийнято досі вважати в Санкт-Петербурзі. Навіть коментувати не хочу. Дивує інше: при тому, що між двома столицями — впевнений пасажиропотік, при тому, що люди мають реальну можливість відвідати сусідів і побачити все на власні очі, звідки такі висновки?

Широко розкриті очі жителя Санкт-Петербурга: «А що, невже москвичі нормально ставляться до петербужцам?» Ви не повірите! Ті самі «москалі» ваше місто називають культурною столицею або Пітером, а вас — петербуржцами. А з якими саме «москалями» ви спілкувалися і кого саме ви таким чином проштампували, ми не знаємо.

Відчепіться вже від мешканців столиці зі своїми висновками, які нав’язали вам ображені на життя і несправедливість долі бабусі і дідусі, а потім і ваші батьки. Москвичі не у відповіді за дії наших влади, які всю історію країни тільки й робили, що крали (з кишень тих же москвичів). Москвичі не у відповіді за те, що народилися в цьому місті і люблять його. Якщо ж вам хтось грубіянить і закінчує свою фразу так: «Я москвич, мені все можна, я потворно крут, а ви все — лайно!», просто розверніться і підіть.

* * *

Купувала з рук автомобіль. Домовилися зустрітися. Дзвонить потенційний продавець і з незрозумілим акцентом загрожує мені: «Майте на увазі, що я москвич, у мене все тут схоплено, тому обдурити мене не вийде!» Господи, черговий… Про те, хто з нас москвич, він так і не дізнався. Навіщо?