Можеш без електрики?

18

Я вмію і люблю писати від руки, хоча і проводжу за комп’ютером більшу частину часу. Я вмію користуватися паперовими книгами, хоча значна частина бібліотеки у мене в електронному вигляді. Я знаю свій поштовий індекс і вартість поштових марок, хоча в основному спілкуюся з далекими знайомими по електронній пошті. Я ходжу в кінотеатри і на концерти, хоча маю акаунти на десятці торрент-трекерів. Я теж волію анкету або форму в електронному вигляді, але і не обломлюсь заповнити від руки. Я люблю свій старенький комп, мені важко без нього, коли немає світла, але я можу без нього прожити. А ви?

Мені смішно, коли дорослий, зовні психічно здоровий дядько телефонує дружині, щоб та сказала номер будинку, де вони живуть уже п’ять років, або судорожно намагається обчислити, в якому ж місяці він народився. «Синтябрь» дев’ятий за рахунком, угу. Назвами і порядком місяців в дитячому саду навчають. А у школі вчать ще й таблицю множення, щоб ти не ліз в мобільник кожного разу, коли потрібно порахувати, скільки коштують три пакета соку по дев’ять гривень. У таких людей навіть на відпочинку на вусі постійно висить блютус, при собі ноутбук, надолонник, переносний вінчестер, — словом, все, що вони в змозі потягнути на себе. Навіщо їм по три мобілки з двома сімки, якщо за півдня ніхто жодного разу не подзвонив?

Вони пишаються тим, що не вміють писати від руки і рахувати в умі. Вони завжди на зв’язку, суперсучасні, супертехнологичные — і при цьому абсолютно безпорадні без усіх своїх девайсів. Все той же дядько хвилини дві задумливо дивиться у вікно, потім дивиться в інеті, яка зараз погода. З’ясувавши, що йде дощ (ну хто б подумав, а?), шукає за «Дубль-Гісу» найближчий магазин (розташований в будинку навпроти) і довго обурюється з приводу відсутності у них сайту і, відповідно, форми для замовлення. Неподобство: для того, щоб соку купити, йому доведеться самому з дому вийти і топати через дорогу, а потім ще тому…

Для таких людей слова про те, що комп’ютери є не у всіх, звучать одкровенням. Так-так, в XXI столітті значна частина населення комп’ютерів не має. Та я не про сільських жителів або малоосвічених работягах.

Одужуй, Нео! Ти людина, а не приставка до комп’ютера. Умій думати і діяти без підказок. Ну, або сядь у кутку, застроми провід глибше і не заважай іншим жити в реалі. Глибина-глибина, я не твоя…