Двадцять пять сільничок

34

Працюю в магазині товарів для дому (асортимент від ложок до подушок), і фразу «допоможіть вибрати подарунок» чую дуже часто. Дуже хочеться прояснити кілька моментів, бо терпіння вже просто не вистачає. Стандартний діалог:

— Допоможіть вибрати подарунок.
— Кому?
— А вам яке діло?!

Грубіянити не треба. Мене абсолютно не цікавлять паспортні дані адресата, я лише намагаюся звузити коло пошуку. Досить елементарних визначень: «молоЕкшн людині», «літній подружній парі», «бабусі». Йдемо далі:

— На яку суму приблизно розраховуєте?

Метою цього питання не є впарювання вам найдорожчого неліквіду в магазині — я знову ж обмежую коло свого спілкування лише пошуку, заощаджуючи ваш і свій час. Говорити «десять тисяч!» і після півторагодинного кружляння по залу вибирати сільничку за сто рублів — це, дорогі мої, знущання. Скажіть відразу «сто рублів», і ми вирушимо до солонкам. Я не буду при цьому думати про вас погано, я про вас взагалі не думаю нічого — є про що думати на роботі.

— Ось, це піЕкшн де! Дайте мені двадцять п’ять таких!

Попереджати, що потрібно багато однакового товару, має сенс заздалегідь. Ми з вами півгодини вирішували, яка каемочка буде виглядати симпатичніше, а тепер треба починати все спочатку. Адже У нас не оптова база.

— А їй це сподобається? Дивіться, назад адже принесу!

От чого не знаю, того не знаю. Не знайома з вашою приятелькою, і брати на себе відповідальність не ризикну. А принести що-небудь тому ви можете тільки у відповідності з законом про захист прав споживачів, який бажано все-таки читати, а не розмахувати ним, як прапором. І ваші, і наші нерви ціліше будуть.