Чарівниці не скупляться

17

Ми з товаришами стоїмо біля входу в метро. До нас підходить жінка «в пачкающей одязі» і просить дати рублів п’ять, так як їй на хліб не вистачає.

Товариш дістає з кишені дріб’язок, що була, і дає жінці. Набралося двадцять рублів. Взявши гроші і подивившись на монети в руці, безпритульна, не відходячи від нас, стала викидати монети номіналом 10 і 50 копійок зі словами: «Це мені не треба! Це теж не треба! І це не треба!»

Дещо шоковані такою нахабністю, ми сказали, щоб вона йшла звідси, або ми викличемо поліцію. Жінка зневажливо на нас подивилася, сказала: «Ви прості смертні, а я чарівниця», — і засеменила геть.

Руки-ноги є — навіщо працювати? Подавайте так, тільки не занадто дрібними.