На всі руки ворог

16

У нашій редакції економлять буквально на всьому. Папір в туалеті скінчилася — багато срете, на фуршеті швидко з’їли салат — багато жрете… Сміттєві пакети з урн після робочого дня не викидаються, а вивертаються і повертаються на попереднє місце, а щоб стільці не тиснули на новий лінолеум, нам запропонували надіти на ніжки пробки з-під шампанського. Маразму просто немає межі.

Ще наш директор дуже любить універсальних працівників: наприклад, журналіст-фотограф, дизайнер-коректор, складач — приймальник оголошень… Скільки вже таким чином обраховано людей і зекономлено — не злічити, адже «у редакції немає грошей, інженери, які працюють з ядерними реакторами, стільки ж отримують».

В минулому році до нас на посаду складача влаштувалася дівчина, яка все швидко освоїла і з часом почала залучатися для розвезення газети, приймання оголошень і іншого, іншого… Так вона і це все встигала робити, а у вільний час займалася орігамі, прикрашаючи наш стандартно відремонтований офіс радують око виробами.

Одного разу вона вирішила звільнитися, сказавши, що залишиться, якщо їй будуть доплачувати хоча б 2 тисячі (її зарплата на той момент складала 8 тисяч в місяць). Адже крім своїх обов’язків, вона виконує ще багато чого, і це було б виправдано. Так вона стала ворогом № 1, адже вона попросила грошей!

Дівчині залишилося працювати декілька днів, а мене задолбали наше начальство, яке не цінує своїх співробітників і не прагне їх зберегти, наймаючи замість них тупоголових болванчиків, які заглядають йому в рот і лижуть дупу.