А чого розмінюватися на дрібниці?

10

Ми з дружиною хочемо винести сайту «Задолба!» подяка: нам вдалося цілком успішно провести медовий місяць на Україні.

Із скромної країни, що складається в Євросоюзі, ми поїхали відпочивати в Одесу. Природно, знадобилося обміняти гроші. Підходжу до віконця, там жінка поважного віку розмовляє по телефону. Настрій у мене гарний, говорить ніби про справу — чекаю. Через три хвилини дама кладе трубку і лютим голосом каже:

— Чого чекаєш? Грошей немає!

Невже складно було сказати раніше, прикривши на секунду трубку, або повісити табличку на вікно? Так і не звик я, щоб до мене на «ти» зверталися. З’ясувалося: невідомо, коли точно будуть гроші, але в районі обіду. Пішли.

Ми зібралися на екскурсію, але грошей все ще не було. Підходжу до віконця на удачу другий раз і дізнаюся, що грошей ще не завезли, і їх майже немає. Що? Я почув слово «майже»?..

«Майже» нам вистачило і на екскурсію, і поїсти, і на дістатися до наступного обмінника. А ще кажете, ніколи не перепитувати. Ах так: поки тітонька отсчитывала ці гроші, я дізнався, що вона живе у власному будинку, боїться кондиціонерів, тому що одного разу сиділа, направивши його на себе, і заробила таким чином запалення легенів.