Як би не так

18

При зарплаті 30 тисяч, кажете, 3 тисячі рублів податку? ПДФО — 13%, 4 тисячі рублів податку.

Внески в ПФР — 22%, ФФОМС — 5%, ФСС — 3% — їх, нібито, платить роботодавець, але реально — працівник. Це ще 10 тисяч рублів податку (від 34 тисяч). Отже, замість 44 тисяч на руки ви отримали 30, а 14 забрала держава.

Думаєте, відмучилися?

Купуєте в магазині товари? Будьте впевнені, ПДВ включений у вартість. Купуєте імпортний товар — оплатіть ще мито, яка (сюрприз) теж включена в ціну. У залежності від типу товару мито може становити до 20%. Ніколи не замислювалися, чому один і той же товар, куплений на загальновідомому китайському сайті і в російському магазині відрізняються часом ціною в п’ять разів, хоча привезти контейнер, як би, дешевше, ніж відправляти кожен товар індивідуально?

Податок на майно теж ніхто не відміняв. Крім того, є ще купа вторинних витрат, які закладаються в ціну купованих товарів і послуг — як думаєте, хто платить в підсумку за усі необхідні дозвільні документи та ліцензії? З-за кого розростається бухгалтерський відділ і звідки беруться гроші на їх зарплати?

Коротше, якщо все це враховувати, то виявиться, що держава забирає від половини до 2/3 результатів праці. Тому до цих пір в ходу сірі і чорні зарплати. Тому, куплені у зарубіжних магазинах товари, часто маркуються як «подарунок вартістю 1 долар». Тому, громадяни і кажуть, що бюрократи живуть на їхні податки.