Слухаючи голос шлунка

43

Я була товстою. Мама і бабуся дуже смачно готували, годинами простоювали на кухні, щоб мене потішити. Від мене вимагалося одне — з’їсти все, що мені запропонують. Улюблені, найтонші млинці зі сметаною, український борщ з пампушками, пиріг з вишнею… Потім я зрозуміла, що в такому тілі, в якому я опинилася, мене люблять тільки мама і бабуся. Навіть я сама себе в такому тілі не люблю. І пустилася у всі тяжкі, як це прийнято: кремлівська дієта, гречана дієта, яблучна дієта, розвантажувальні дні, спорт…

Хто проходив цей шлях, той знає. Перший тиждень відчуваєш ейфорію від контролю над собою, а потім шалені муки голоду, роздратування, проблеми на роботі ведуть до зривів будинку, починаєш ненавидіти свою слабодухість і наедаешь нові кілограми. Ти вже боїшся будь-яких продуктів — навіть виноград дуже калорійний, як стверджують багато горе-дієтологи, і ти вже не знаєш, що взагалі можна-то, крім цієї горезвісної гречки. На тренуваннях на голодний шлунок тебе каламутить, в очах танцюють зірочки.

І тут тобі щастить, ти зустрічаєш хорошого фахівця і намагаєшся встати на шлях нормальних відносин з їжею. Раптом виявляється, що заборон не так-то вже й багато. Тебе вчать тільки одному — харчуватися, коли ти голодний, тим, чим хочеться, і не переїдати. З’їв півпорції, прогулявся до вікна на п’ять хвилин, якщо все ще хочеш їсти — пригощайся на здоров’я. І щастя майже настає, тому що ти не голодний, не роздратований, твій організм отримує все необхідне із завидною регулярністю. Як це ні парадоксально, на цьому тлі ти починаєш втрачати вагу. Адже ти наївся протягом дня, ти не объедаешься вночі, на тренуваннях ти сповнений сил та енергії і відпрацьовуєш по повній.

Все б добре, але соціум тебе тепер категорично не приймає. Виявляється, ти повинен їсти, ти повинен знати свою порцію і з’їдати її до крихти. Ти намагаєшся, ти експериментуєш, але організм — не годинник. Вчора ти відпрацював силове тренування і з’їв би цілу піцу, а сьогодні ти добре поснідав, подивився фільм і їсти, загалом-то, не хочеш. Але бабуся вже зварила борщ, Петя купив торт, і якщо ти просто прийдеш попити чай, ти нанесеш їм смертельну образу. Вони намагаються, не економлять на продуктах, а ти, як тварина, слухаєш тільки свій шлунок і категорично не хочеш використовувати його замість відра для залишків. Яке образа!