Тут вже і їсти нічого

15

Дуже люблю фрукти, особливо яблука, і намагаюся частіше їх купувати, хоча грошей побалувати себе вистачає не завжди — ось вона, життя студента. Так от, задовбали продавці, які хочуть втюхати як можна більше, не звертаючи уваги на протести покупця.

Вирішила купити сьогодні яблук. В кишені полтинник і ще якась дрібниця. Ось удача: бачу улюблені зелені яблука за 60. Підходжу, прошу зважити мені кіло. Продавець набирає, зважує і повідомляє задоволеним голосом:

— 85 рублів. Трохи більше, але це ж нічого?
— Дуже навіть чого, — кажу я і показую пятидесятирублевую папірець.

Продавець здивовано дивиться на мене.

— Прибрати?
— Так, будьте ласкаві.
— З вас 68 рублів.
— Я ж сказала, у мене тільки п’ятдесят.

Продавець зовсім грустнеет і незадоволеним голосом питає:

— Що, ще прибрати?..

Не, б#я, я з повітря гроші створю!

— З вас 59 рублів.

Я дещо як наскребаю дев’ять рублів дрібницею. Напевно, якщо б я попросила його прибрати ще яблуко, він би почав тихо лихословити. Але я в чому винна? Блін, дорогі приїжджі, вчіться не лише розуміти російську мову, але й слухати ваших покупців!